Уроки астрономії

Урок астрономії. 11кл.

Екскурсія по зоряному небу

Тема уроку. Зоряне небо та його добове обертання.

Мета: ознайомити учнів із сузір’ями та яскравими зорями.

Учні повинні знати: зміст понять сузір’я, видима зоряна величина, небесна сфера, вісь світу, небесний екватор, небесний меридіан, схилення пряме піднесення.

Учні повинні вміти: користуватися довідковими даними, знаходити сузір’я на зоряній карті, яскраві зорі та визначити їх зоряні величини, та положення за їх координатами.

Обладнання: модель небесної сфери, зоряний і географічний глобуси, зоряна карта.

Хід уроку.

I.                   О.М.

II.                ЗНМ (засвоєння нового матеріалу).

1.     Робота в групах: пошукова робота з літературою, картами.

·        небесна сфера, основні точки і лінії небесної сфери;

·        сузір’я, їх кількість, назви зір, міфи і легенди;

·        небесні координати, визначення відстаней до небесних світил.

III.             УСЗ (узагальнення і систематизація знань).

1.     Звіт груп.

IV.            ЗНМ (закріплення нового матеріалу).

1.     Що таке небесна сфера?

2.     Що таке сузір’я і скільки їх налічується на небі?

3.     Скільки основних ліній і точок небесної сфери вам відомо?

4.     Які системи небесних координат вам відомо?

5.     Проведіть аналогію між екваторіальними і географічними координатами.

V.               Д.з. § 3, 4. № 3.2. Підготуйте усне повідомлення на тему “Міфи і легенди зоряного неба”.

Практичне заняття: Сузір’я зимового неба.

Минали роки, тисячоліття, відживали свій вік і безслідно зникали з лиця Землі окремі люди й цілі народи, У весь цей час на їх мирне будівництво або ж спустошливі війни щоночі безмовно дивилися зорі то холодно байдуже, то привабливо манячи в неосяжні далі...

Стежачи за зоряним небом, люди вже в незапам’ятні часи виділили на ньому окремі групи яскравих зір (сузір’я) і дали їм назви, в яких відобразили свій побут, спосіб мислення.

Свої власні назви деяким сузір’ям дав український народ. І в цих назвах крізь віки можна відчути його працьовитість і миролюбість.

... Задовго до сходу сонця в липні і серпні вставали косарі, щоб з росою скосити горох, гречку, овес. Вони будили мантачкою тишу, дивилися на небо, як гаснули зорі. І в цей час  вранці над горизонтом, наче змагаючись з косарями, з’являлись три яскраві зорі, що рівненько в ряд піднімалися догори, повільно згасаючи в промінні ранкової зорі. Тому і дістали вони назву – Косарі.

Віз. Звичайний сільський віз, скрипучи колеса якого виспівували нудну одноманітну пісню під час довгих мандрівок чумаків аж у Крим по сіль; віз, що ставав частиною неприступної фортеці за часів козаччини, важлива деталь сільського побуту. То ж чи дивно, що на небі наші предки розмістили аж два вози – Великий і Малий.

Навіть у найбіднішому господарстві у всі часи весною підсипали під квочку яєчка, а потім раділи, дивлячись, як водить вона по подвір’ю своїх діточок. Є квочка і на небі – тісна група зір справа і вище від Косарів.

На дві половини поділяє нічне небо широка біла смуга – наче простелилася на небі далека дорога в незвідані далі. Так і назвали її наші предки – Дорогою, або Чумацьким Шляхом, посипаним сіллю.

Ви, мабуть, здогадалися, що мова йшла про сузір’я Оріона, Велику та Малу Ведмедицю, зоряне скупчення Плеяди та Молочний Шлях.

Сучасні загальноприйняті назви сузір’я в основному відображають духовне життя, культуру стародавніх народів – греків і римлян. Деякі з них – це прекрасні поетичні легенди. Багато з них стали безсмертними у творах славетних художників усіх віків. До того ж знайомство з легендою допомогає запам’ятовувати положення сузір’я на небі.

Отож, відкриймо книжку стародавніх міфів і легенд.

Давно, в незапам’ятні часи країною Аркадією правив цар Лікаон. У нього була дочка – красуня Каллісто. Покохала Каллісто прекрасного й могутнього бога Зевса і народила від нього сина Аркада. Та розгнівана Гера, богиня бурі, грому, блискавок – дружина Зевса перетворила молоду Каллісто у Ведмедицю. І ось, поки вона блукала лісами, її син Аркад підріс, став пастухом і добрим мисливцем. Одного разу Аркад, побачивши на полюванні ведмедицю, підняв зброю, щоб вбити її. Тут своєчасно приспів Зевс, який і взяв їх на небо. Поряд з Великою Ведмедицею знаходяться сузір'я Пастуха (або Волопаса), найскравіша зоря якого називається Арктур (Аркад) та Гончі Пси, яких Пастух нацьковує на Ведмедицю.

Мала Ведмедиця за легендою – це Кіносура, годівниця Зевса, яку Артеміда перетворила у Ведмедицю, а Зевс помістив на небо.

Широко на зоряному небі, між сузір’ями Малої та Великої Ведмедиці розкинулось сузір’я Дракона.

... Далеко на заході, на краю Землі, де стояв титан Атлант, підпираючи плечем небозвід, росла яблуня з золотими яблуками. Цю яблуню виростила богиня Землі Гея і подарувала її великій Гері в день її весілля з Зевсом. Яблуню оберігали німфи і дракон Ладон. Здійснюючи свій одинадцятий подвиг, грецький герой Геракл (Геркулес) вбив дракона, а Атлант зірвав йому золоті яблука, поки герой підтримував за нього небо. Сузір’я Геркулеса розташоване поблизу, його можна спостерігати влітку.

Геракл (Геркулес) – найпопулярніший із старогрецьких героїв. Мати його, Алкмена, належала до роду Персея, батьком був Зевс. Щоб умертвити хлопчика, зла Гера послала до його колиски двох змій, але Геракл задушив їх руками. Підрісши, він здійснив 12 подвигів.

... Ефіопський цар Цефей був жонатий на красуні Коссіопеї. У них народилася дочка Андромеда. Та загордилася своєю красою Кассіопея, принижуючи жителів моря. Розлютилися ображені морські жителі та й поскаржилися богові моря Посейдону. Він і напустив на царство Цефея морське страховисько – Кита, що поїдав людей. За твердженням оракула, визволити від цього нещастя можна було лише віддавши йому на поживу юну Андромеду. Нещасну дівчину прикували до скелі...

... Цареві Акрісію оракул сповістив, що в його дочки Данаї народиться хлопчик, який уб’є свого діда. Арксій ув’язнив Данаю в підземеллі. Проте могутній Зевс проник у в’язницю у вигляді золотого дощу, і Даная народила сина Персея. Арксій звелів посадити дочку й онука у скриню і кинути їх у море. Хвилі винесли скриню на острів Серіф. За час мандрівки Персей швидко виріс і змужнів. Цар острова Полідект палко покохав Данаю і, щоб позбутися її сина Персея, запропонував йому дістати голову Медузи – жінки-страховиська. На голові медузи замість волосся були змії, а погляд її перетворював усе живе на камінь.

Допомогли Персею богині Грайї, у яких на трьох був один зуб і одне око. Хитрощами викравши око та зуб, Персей повернув їх Грайям в обмін на крилаті сандалі, мішок і шапку-невидимку. Дивлячись на зображення Медузи в щиті, Персей наблизився до неї та відрубав голову. З тулуба Медузи вискочив кінь Пегас, на якому Персей зразу ж помчав додому.

По дорозі Персей помчав над скелею, до якої була прикута Андромеда. Герой убив Кита і одружився з Андромедою. Пізніше, бажаючи побачити свого діда, він вирушив до Акрісія. І там під час ігор випадково вбиває діда кинутим диском...